Освітня програма 2020-2021
Затверджую
Директор О.С.Павлишина
наказ № 40 від 05.06.2020 р.
Освітня програма
на 2020 – 2021 навчальний рік
Заячківської загальноосвітньої школи І – ІІ ступенів
Христинівської районної ради Черкаської області
Схвалено
на засіданні педагогічної ради
(протокол № 3 від 05.06.2020 р.)
І. Призначення закладу та засоби реалізації освітньої програми
Заячківська загальноосвітня школа І– ІІ ступенівХристинівської районної ради Черкаської області створена Христинівською районною радою, є юридичною особою, має печатку, штамп, ідентифікаційний номер.
Навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законівУкраїни, Кабінету МіністрівУкраїни, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, Статутом школи.
Головною метою навчального закладу є реалізація права дитини на здобуття дошкільної, початкової та базової загальної середньої освіти, її різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.
У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:
I ступінь - початкова загальна освіта;
II ступінь – базова загальна середня освіта.
Загальні засади в організації роботи школи
Тип закладу – Заячківська загальноосвітня школа І –ІІ ступенів Христинівської районної ради Черкаської області
Режим роботи закладу:
Початок роботи – о 8.00 годині.
Початок навчальних занять – о 8.30 годині.
Кінець роботи – о 17.00 годині
Тривалість навчального тижня – 5 днів.
Тривалість уроків:
|
№ уроку |
1 клас |
|
2-4 класи |
|
5-11 класи |
Перерва |
|
|
|
20 хв. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
10 хв. |
||
|
|
|
− мова навчання – українська.
Кількість класів: 1-4 кл. – 3; 5-9 кл. – 4;
Кількість учнів: 1-4 кл. – 18; 5-9 кл. – 26
Мережа учнівського контингенту
|
№ зп |
Роки |
Класи |
Всього класів |
Всього учнів |
||||||||||
|
44 |
||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
7 |
1-4 |
5-9 |
|||
|
1 |
2020-2021 |
5 |
5 |
3 |
5 |
5 |
5 |
4 |
5 |
7 |
18 |
26 |
||
Відповідно Закону України ,,Про освіту” навчальний рік розпочинається 1 вересня святом День знань.
Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу. Тривалість канікул протягом навчального року становить не менше як 30 календарних днів.
Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться курсові, факультативні заняття, що спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.
Згідно статті 12 р.ІІ Закону України ,,Про освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової та основної школи.
Освітня програма школи І ступеня
Вступ
Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації у Заячківській гімназії єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.
Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:
- Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );
- Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 ),(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92,№ 380-IV вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86,№ 1344-IV вiд 27.11.2003, ВВР, 2004, № 17-18, ст.250,№ 2285-IV вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 N 2505-IV вiд 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, 18-19, ст.267,№ 3235-IV вiд 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9,№ 10-11, ст.96,№ 489-V вiд 19.12.2006 - набирає чинності з 01.01.2007 р.), крім того:
1-2 класи
- Постанови Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» для 1-2класів
- Наказ МОН України №268 від 21.03.2018
"Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти";
- Наказ МОН України від 08.10.2019 року №1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;
- Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України№2.2-1250, 2.2-1255 від 21.05.2018 "Формувальне оцінювання учнів 1 класу"
3-4 класи
- Постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» для 3-4-х класів
- Наказ МОН України№407 від 20.04.2018
"Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня"
- Наказ МОН України від 08.10.2019 р. «Про затвердження типових освітніх програм для 3 – 4 класів закладів загальної середньої освіти».
загальний обсяг навчального навантаження
Обсяг годин для 1 класу 770 годин/навчальний рік.
Обсяг годин для 2 класу 840 годин/навчальний рік.
Обсяг годин для 3 класів – 910 годин/навчальний рік.
Обсяг годин для 4 класів – 910 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг годин для учнів початкової школи 3430 годин/навчальний рік
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей
Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах
Перелік освітніх галузей для 1 - 3 класів,
які працюватимуть за НУШ-2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перелік освітніх галузей для 4 класу
Освітня галузь "Мови і літератури" через окремі предмети "Українська мова (мова і читання)", "Іноземна мова".
Освітні галузі "Математика", "Природознавство" реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - "Математика", "Природознавство".
Освітня галузь "Суспільствознавство" реалізується предметом "Я у світі" у 3-4 класах.
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура" реалізується окремими предметами "Основи здоров'я" та "Фізична культура".
Освітня галузь "Технології" реалізується через окремі предмети "Трудове навчання" та "Інформатика".
Освітня галузь "Мистецтво" реалізується через вивчення окремих предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво»
Для формування у дітей уявлень, поглядів, переконань і почуттів, що визначають ставлення особистості до вимог законів, регулюють її поведінку в конкретній життєвій ситуації у 4 класі вивчається курс за вибором «Основи екології» .
Очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.
опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
- якість проведення навчальних занять;
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
- Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Освітня програма школи ІІ ступеня
Перелік освітніх галузей
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мови і літератури
- Здоров’я і фізична культура
Навчальні плани школи ІІ ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.
Повноцінність базової загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги, які надає школа за батьківські кошти.
З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
- кадрове забезпечення освітньої діяльності відповідає профілю, маємо високого рівня педагогівпредметів української мови і літератури ;
- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності відповідає державним програмам, затвердженим МОН України;
- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності кабінетів здійснюється згідно Положення про кабінети;
- якість проведення навчальних занять: 2 педагоги вищої кваліфікаційної категорії,4 вчителі І кваліфікаційної категорії; спеціалісти ІІ кваліфікаційної категорії – 2; спеціалісти – 3.
- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) плануємо відповідно графіка внутрішньошкільного контролю та моніторинг семестрового бала.
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності планується через систему роботи методичних об’єднань, педагогічні ради та психолого-педагогічні семінари;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення через накази по школі, в яких визначаємо як позитивні, так і негативні сторони і плануємо заходи корекції;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи (кожен учитель створює власне портфоліо, де відстежуємо успіхи).
- Цілі та задачі освітнього процесу школи
Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі району школа працює над досягненням таких цілей та задач:
- забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
- гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
- створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
- формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
- забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.
Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові компетентності |
Очікувані результати |
|
1 |
Спілкування державною мовою |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Рекомендовані форми організації освітнього процесу
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- урок формування компетентностей;
- урок розвитку компетентностей;
- урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- урок корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок - суд, урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
Модель випускника
Випускник нашої школи - особистість - цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
- патріот - з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;
- інноватор -здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Освітній процес у школі спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей необхідних для успішної життєдіяльності:
- вільне володіння державною мовою;
- здатність спілкуватися рідноюта іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
- екологічна компетентність;
- інформаційно-комунікаційна компетентність;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді. Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком.
Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.
До ключових компетентностей, визначених Новою школою належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане;
• уміння висловлювати думку усно і письмово;
• критичне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• ініціативність;
• творчість;
• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
• здатність до співпраці в команді.
Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.
ІІІ. Особливості організації освітнього процесу
Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.
Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
- подолання інертності мислення,
- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.
Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.
Принципи партнерства передбачають:
• повагу до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіру у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Втілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно - корисні справи, благодійні акції тощо.
Упродовж останніх років наполегливо працюємо над упровадженням особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.
Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
• активність учнів у освітньому процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення освітнього середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації освітнього процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
- Показники реалізації освітньої програми
Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти та нових навчальних програм, які почали діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1, 2 класах.
Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.
До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійної діяльності педагогічних працівників. Особливу увагу потрібно приділити вчителям початкових класів.
Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:
• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо - розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;
• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;
• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;
• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
- Навчальний план та його обґрунтування
Загальноосвітній навчальний заклад – Заячківська загальноосвітня школа І – ІІ ступенів має 7 класів .
У 1-9 класах навчається 44 учні.
Тип закладу: загальноосвітня школа.
Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу №407 від 20.04.2018, листа Міністерства освіти і науки України №01/09-254 від 20.04.2018, що регламентують роботу педагогічного колективу в 1-4 класах на 2019-2020 навчальний рік.
Учні 1- 3 класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою (авт. Р.Шиян), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 21.03.2018р. № 268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти». (Додаток 1)
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт - суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Впродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо коригування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-3 класів складає2380 годин/навчальний рік:
для 1 класу - 770 годин/навчальний рік.
для 2 класу - 700 годин/навчальний рік.
Для 3 класу - 910 годин\навчальний рік.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 4 класускладає 910 годин/навчальний рік.
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Літературне читання», «Іноземна мова».
У четвертому класах навчальний предмет «Українська мова» реалізується таким чином:
І семестр - 4 години – українська мова,
3 години – літературне читання;
ІІ семестр – 3 години – українська мова,
4 години – літературне читання.
Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».
Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».
Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами - «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».
Для додаткової роботи з учнями початкових класів у 1 класі виділено годину для вивчення курсу «Каліграфія»; у 4 класі – курс за вибором «Основи екології».
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах І ступеня (Додатки 2-3). Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9 класів складає 5302,5 годин/навчальний рік:
для 5 класу – 1050 годин/навчальний рік,
для 6 класу – 1032,5 годин/навчальний рік,
для 7 класу – 1172,5 годин/навчальний рік,
для 8 класу – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9 класу – 840 годин/навчальний рік.
У 5-6 та8-9 класах проводяться курси за вибором та факультатив: для учнів 6 класу – «Живи за правилами», для учнів 8 класу «Живи за правилами», для учнів 9 класу « Вчимося бути громадянами» з розрахунку 1 година на тиждень, з метою виховання морально-етичних норм – факультатив «Стежками козацької звитяги» у 8 класі з розрахунку 0,5 години на тиждень.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах (Додаток 4).
Використання годин та програмне забезпечення варіативної складової подається у додатку 5.
Додаток 1
До освітньої програми І ступеня
Навчальний план початкової школи з українською мовою навчання відповідно НУШ 2, наказ МОНУ від 21.03.2018 р. № 268
|
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
||||
|
1 |
2 |
||||
|
Українська мова |
5 |
5 |
|||
|
Іноземна мова |
2 |
3 |
|||
|
Математика |
3 |
3 |
|||
|
Я досліджую світ |
Мовно-літературна |
2 |
2 |
||
|
Математична |
1 |
1 |
|||
|
Природнича |
2 |
2 |
|||
|
Технологічна |
1 |
1 |
|||
|
Інформатична |
- |
1 |
|||
|
Соціальна та здоров’язбережна |
0,5 |
0,5 |
|||
|
Громадянська та історична |
0,5 |
0,5 |
|||
|
Мистецтво |
2 |
2 |
|||
|
Фізична культура |
3 |
3 |
|||
|
Усього |
19+3 |
21+3 |
|||
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять Курс за вибором «Каліграфія» |
1 |
1 |
|||
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
20 |
22 |
|||
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
24 |
25 |
|||
|
Всього фінансується |
24 |
25 |
|||
Додаток 2
До освітньої програми І ступеня
Навчальний план початкової школи з українською мовою навчання відповідно НУШ 2, наказ МОНУ від 21.03.2018 р. № 268
|
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
||||
|
3 клас (пед. патронаж) |
|||||
|
Українська мова |
1,25 |
||||
|
Іноземна мова |
0,5 |
||||
|
Математика |
0,75 |
||||
|
Я досліджую світ |
Мовно-літературна |
0,5 |
|||
|
Математична |
0,25 |
||||
|
Природнича |
0,25 |
||||
|
Технологічна |
0,25 |
||||
|
Інформатична |
0,25 |
||||
|
Соціальна та здоров’язбережна |
0,25 |
||||
|
Громадянська та історична |
0,25 |
||||
|
Мистецтво |
0,25 |
||||
|
Фізична культура |
0,25 |
||||
|
Усього |
5 |
||||
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять |
- |
||||
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
23 |
||||
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
5 |
||||
|
Всього фінансується |
5 |
||||
Додаток 3
До освітньої програми І ступеня
Навчальний план
початкової школи з українською мовою навчання
таблиця 1, наказ МОНУ від 20.04.2018 р № 407
|
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
|||||||||
|
4 клас |
||||||||||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
7 |
||||||||
|
(мовний і літературний компоненти) |
Іноземна мова |
2 |
||||||||
|
Математика |
Математика |
4 |
||||||||
|
Природознавство |
Природознавство |
2 |
||||||||
|
Суспільствознавство |
Я у світі |
1 |
||||||||
|
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
1 |
||||||||
|
Образотворче мистецтво |
1 |
|||||||||
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
||||||||
|
Інформатика |
1 |
|||||||||
|
Здоров`я і фізкультура |
Основи здоров`я |
1 |
||||||||
|
Фізична культура |
3 |
|||||||||
|
Усього |
21+3 |
|||||||||
|
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової (укр. мова) |
||||||||||
|
Курси за вибором |
Основи екології |
1 |
||||||||
|
Морально-етичне виховання |
1 |
|||||||||
|
Гранично допустиме тижневе навантаження на учня |
23 |
|||||||||
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) |
23+3 |
|||||||||
|
Всього фінансується |
26 |
|||||||||
Додаток 4
До освітньої програми ІІ ступеня
Навчальний план основної школи з українською мовою навчання.
Таблиця 1, наказ МОНУ від 20.04.2018 року № 405
|
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
|||||
|
5 |
6 |
7(пед.патронаж) 4 учні |
8 |
9 |
|||
|
Інваріантна складова |
|||||||
|
Мова і література |
Українська мова |
3,5 |
3,5 |
0,75 |
2 |
2 |
|
|
Українська література |
2 |
2 |
0,5 |
2 |
2 |
||
|
Іноземна мова ( англійська ) |
3 |
3 |
0,75 |
3 |
3 |
||
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
0,5 |
2 |
2 |
||
|
Суспільствознав-ство |
Історія України |
1 |
1 |
0,25 |
1,5 |
1,5 |
|
|
Всесвітня історія |
- |
1 |
025 |
1 |
1 |
||
|
Основи правознавства |
- |
- |
- |
- |
1 |
||
|
Мистецтво |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
0,25 |
- |
- |
|
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
0,25 |
- |
- |
||
|
Мистецтво |
- |
- |
- |
1 |
1 |
||
|
Математика |
Математика |
4 |
4 |
- |
- |
- |
|
|
Алгебра |
- |
- |
0,5 |
2 |
2 |
||
|
Геометрія |
- |
- |
0,5 |
2 |
2 |
||
|
Природознавство |
Природознавство |
2 |
- |
- |
- |
- |
|
|
Біологія |
- |
2 |
0,5 |
2 |
2 |
||
|
Географія |
- |
2 |
0,5 |
2 |
1,5 |
||
|
Фізика |
- |
- |
0,5 |
2 |
3 |
||
|
Хімія |
- |
- |
0,5 |
2 |
2 |
||
|
Технології |
Трудове навчання |
2 |
2 |
0,25 |
1 |
1 |
|
|
Інформатика |
1 |
1 |
0,25 |
2 |
2 |
||
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
0,25 |
1 |
1 |
|
|
Фізична культура |
3 |
3 |
0,75 |
3 |
3 |
||
|
Усього |
23,5+3 |
26,5+3 |
8 |
28,5+3 |
30+3 |
||
|
Варіативна складова |
|||||||
|
Курс за вибором: Українознавство |
|||||||
|
Курс за вибором: Живи за правилами |
1 |
1 |
|||||
|
Курс за вибором: Вчимося бути громадянами |
1 |
||||||
|
Факультатив : Стежками козацької звитяги |
0,5 |
||||||
|
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня |
28 |
31 |
32 |
33 |
33 |
||
|
Всього (без урахування поділу класів на учня) |
23,5+3 |
27,5+3 |
8 |
29,5+3 |
31,5+3 |
||
|
Всього фінансується |
26,5 |
30,5 |
8 |
32,5 |
34,5 |
||
Додаток 5
Використання годин варіативної складової
|
Класи |
За навчальним планом |
Використано |
% |
|
|
1-4 |
8 |
4 |
50 |
|
|
5-9 |
7 |
3,5 |
50 |
|
|
РАЗОМ |
15 |
7,5 |
50 |
|
Розподіл годин варіативної складової
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
Індивідуальні та групові консультації |
|||||||||
|
Години на вивчення предметів інваріантної складової |
|||||||||
|
Курс за вибором |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
|||
|
Факультатив |
0,5 |
|
Назва курсу, факультативу,гуртка |
К-сть груп |
Класи |
К-сть учнів |
|
Курси за вибором |
2 |
2,4 |
10 |
|
Основи екології |
|||
|
Морально-етичне виховання |
1 |
4 |
5 |
|
Живи за правилами |
1 |
6 |
5 |
|
Вчимося бути громадянами |
2 |
8-9 |
12 |
|
Факультатив |
1 |
9 |
7 |
|
Стежками козацької звитяги |
|||
|
Разом |
6 |
5 |
27 |
Програмне забезпечення варіативної складової навчального плану
|
Курси |
Факультативи |
Клас |
К-сть годин |
Програмне забезпечення |
|
Основи екології (3-4 класи) |
2, 4 |
2 |
автори: Н.Пархоменко, Н.Стецюк, Т.Цесаренко, І Білогубка. Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи. Упорядники: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль. Тернопіль, 2012 |
|
|
Морально-етичне виховання |
4 |
1 |
Програма курсів за вибором для ЗНЗ. Варіативна складова Базового навчального плану 1-4 класи.АвториН. Пархоменко,Н. Стецюк Тернопіль «Мандрівець»,2012 р. |
|
Живи за правилами Ремех Т. |
6 |
1 |
1. Збірник навчальних програм для учнів 1-9 класів основної школи та 10-11 класів суспільно-гума-нітарного напряму старшої школи. Частина ІІІ. – К.: ВАТ "По-ліграфкнига". – 2010. – С.9-14. 2. Історія України // Шкільний світ. – 2010. – № 28. – С.3–8. Лист МОН України від 12.03.2010 № 1/11 – 1652 |
||
|
«Вчимося бути громадянами» П.Вербицька |
8-9 |
1 |
1. Збірник навчальних програм для учнів 1-9 класів основної школи та 10-11 класів суспільно-гума-нітарного напряму старшої школи. Частина ІІІ. – К.: ВАТ "По-ліграфкнига". – 2010. – С.9-14. 2. Історія України // Шкільний світ. – 2010. – № 28. – С.3–8. Лист МОН України від 12.03.2010 № 1/11 – 1652 |
||
|
Стежками козацької звитяги Кривицька Г.М |
9 |
0,5 |
1. Збірник навчальних програм для учнів 1-9 класів основної школи та 10-11 класів суспільно-гума-нітарного напряму старшої школи. Частина ІІІ. – К.: ВАТ "По-ліграфкнига". – 2010. – С.9-14. 2. Історія України // Шкільний світ. – 2010. – № 28. – С.6–8. Лист МОН України від 06.08.2010 № 1/11 – 7504 |
||
У 1-7 класах викладатимуться окремі курси «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». У межах галузі «Суспільствознавство» в 5 класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії), у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
Розподіл годин на І і ІІ семестри
залежно від годин навчального плану та програм
|
Клас |
Предмет |
Кількість годин за планом /на тиждень/ |
Вичитуватиметься |
|
|
І семестр /на тиждень/ |
ІІ семестр /на тиждень/ |
|||
|
2 |
Українська мова |
7 |
Мова –4 Читання -3 |
Мова –3 Читання -4 |
|
3 |
Українська мова |
7 |
Мова –4 Читання -3 |
Мова –3 Читання -4 |
|
4 |
Українська мова |
7 |
Мова –4 Читання -3 |
Мова –3 Читання -4 |
|
5 |
Українська мова |
3,5 |
4 |
3 |
|
6 |
Українська мова |
3,5 |
3 |
4 |
|
7 |
Українська мова |
2,5 |
3 |
2 |
|
7 |
хімія |
1,5 |
1 |
2 |
|
8 |
Історія України |
1,5 |
2 |
1 |
Додаток 6
Перелік навчальних програм для учнів 1- 9 класів
Нормативно — правові акти для функціонування дошкільного підрозділу
ЗАКОНИ УКРАЇНИ
Закон України «Про освіту»( зі змінами);
Закон України «Про дошкільну освіту»( зі змінами);
Закон України «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально — виховного процесу» від 06.07.2010 № 2442 — VІ;
Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
ПОСТАНОВИ ТА РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 № 1243 «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» ;
Положення про дошкільний навчальний заклад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305/ зі змінами , внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2009 № 1124;
Базовий компонент дошкільної освіти (схвалений рішенням колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.05.2012 протокол № 5/2-2 та затверджений наказом колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 № 615).
Державні санітарні норми та правила «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей» затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України 01.08.2013 № 678 (зі змінами) зареєстровані в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2013 р. за № 1370/23902.
Типове положення про методичний кабінет ДНЗ затверджене Наказом МОН України №1070 від 09.11.2010р
НАКАЗИ
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.05.2012 № 604 «Про затвердження Базової програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт».
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.05.2012 № 615 «Про затвердження Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція)».
Міністерства освіти і науки України від 12.05.2014 № 572 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення навчальної літератури для дітей дошкільного віку».
Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності».
Наказ Міністерства освіти і науки від 16.06.2015 №641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді».
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.04.2011 № 398 «Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети ДНЗ».
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.06.2011 №714 «Примірне положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх заміняють, і дітей які виховуються в умовах сім’ї».
ЛИСТИ
Міністерства освіти і науки України від 06.06.2005 №1/9-306 «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах»
Міністерства освіти і науки України від 24.01.2007 № 1/9-36 «Про режим роботи дошкільних навчальних закладів»
Міністерства освіти і науки України від 17.12.2008 № 1/9-811 «Про здійснення соціально – педагогічного патронату»
Міністерства освіти і науки України від 03.07.2009 № 1/9-455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах»
Інститут інноваційних технологій від 26.07.2010 №1.4/18- 3082 «Про організовану і самостійну діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі»
Міністерства освіти і науки України від 16.08.2010 № 1/9-563 методичні рекомендації «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу»
Міністерства освіти і науки України від 27.09.2010 № 1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку»
Міністерства освіти і науки України від 08.12.2010 №1/11-11177 «Програма виховання і навчання дітей від 2-х до 7 років «Дитина»
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29.07.2011 № 1/9 — 577 «Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах»
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2012 №1/9- 198 «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період»
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 28.05.2012 №1/9- 413 «Про організацію фізкультурно – оздоровчої роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період»
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 28.02.2013 року № 1/9-152 «Про розроблення навчальних програм в ДНЗ»
Міністерства освіти і науки України від 20.05.2015 № 1/9-249 «Інструктивно – методичні рекомендації щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році»
ІНСТРУКЦІЇ
«Інструкція щодо організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства освіти і науки України та міністерства охорони здоров’я України 17.04.2006 р. №298/227; зі змінами до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах від 26.02.2013р. №202/165.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАКАЗ 01.10.2012 № 1059 «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у дошкільних навчальних закладах».
Розподіл навчальних годин
|
Разом |
1-4кл. |
5-9кл. |
|
|
Інваріантна складова |
190,5 |
70 |
120,5 |
|
Варіативна складова |
7,5 |
4 |
3,5 |
|
РАЗОМ: |
198 |
74 |
124 |
|
Гуртки |
- |
- |
- |
|
Робота з обдарованими |
- |
- |
- |
|
Педагогічний патронаж |
47 |
15 |
32 |
|
Всього |
245 |
89 |
156 |
|
Індивідуальна форма навчання (по хворобі) |
- |
- |
- |
|
Всього за навчальним планом |
245 |
89 |
156 |
|
Всього фінансується по навчальному закладу |
245 |
89 |
156 |
Використання годин варіативної складової
|
Використання варіативної складової по школі |
За Типовим навчальним планом |
Використано годин |
% |
|
1 – 4 класи |
8 |
4 |
50% |
|
5 – 9 класи |
7 |
3,5 |
50% |
|
Всього |
15 |
7,5 |
50% |